8 травня. Ранок. Без жодного пафосу, але з почуттям гiдностi та патрiотизму, стримано, проте щиро й вiдверто – сьогоднi у зраненiй Бородянцi вшанували пам’ять борцiв iз нацизмом i жертв Другоï cвiтовоï війни та уславили Героïв, що в усi часи й нинi вiддають своє життя в iм’я незалежностi й цiлiсностi Украïни.
I хоча,як завше, о цiй порi свiжим смарагдом на сонцi виграє мiсцевий парк, у кронах якого застигла вiчним сумом за загиблими доньками й синами бронзована Украïна-Мати – вiйна скрiзь наклала свiй чорно-сiрий вiдбиток. Як нiколи болючою стала хвилина мовчання. Напрочуд злагодилися голоси у живому виконаннi Гiмну. Короткими й чiткими, як команди, пролунали виступи очiльника громади Георгiя Єрка та вiйськового комiсара Сергiя Пiвня. Скромними були букети тюльпанiв, нарцисiв, гвоздик i жовто-синiх хризантем, що лягли до пiднiжжя пам’ятника Другоï свiтовоï вiйни, понiвеченоï рашистами Стелли загиблих Героïв АТО/ООС i розстрiляного Кобзаря…
Хоч i не велелюдним, через вiдомi обставини, було цьогорiч зiбрання, та пережитий мiсцевими тяжкий досвiд окупацiï, роздiлений сьогоднi вiдчуттям надiйного плеча присутнiх воïнiв ЗСУ, тероборони, ДСНС та полiцiï й помножений на улюбленi голоси артистiв iз Волонтерського центру “Печерськ” – Девiда Аксельрода, Олени Гребенюк, Яна Костирка, оперноï спiвачки Анни Полежаєвоï – створили особливу атмосферу гуртування, надiï та вiри.
Вiри в Перемогу. Надiï на вiдродження рiдноï Бородянки в лонi вiльноï мирноï Украïни. I звичайно, гуртування всiх украïнцiв, щоб виборолося й утвердилося назавжди переосмислене у вiйнi з рашизмом гасло – “Нiколи знову!”
Інф. Відділ культури, молоді та спорту БСР
