Ірпінським міжрайонним відділом лабораторних досліджень Державної установи «Київський обласний Лабораторний Центр» Держсанепідслужби України» проведені лабораторні дослідження проб питної води на вміст нітратів у криничній воді, яку споживали діти до 3-х років.
За період червня 2015 по червень 2016 р. до Ірпінського МВЛД звернулися 14 жителів Бородянського району з проханням дослідити воду з криниць на вміст нітратів. З 9-ти звернень у 2015 році вміст нітратів перевищував у 5-ти випадках(56%):
-смт.Бородянка-108,8 мг/куб.дм ;
-с.Мигалки-111,2 мг/куб.дм ;
-с.Бабинці-120,4 мг/куб.дм ;
-с.Мирча-173,65 мг/куб.дм;
-с.Бондарня-213,0 мг/куб.дм.
З 5-ти звернень у 2016році, перевищення нітратів відмічений у 4-х випадках (80%):
-смт.Пісківка-79,2 мг/куб.дм;
-смт.Клавдієве-86,2 мг/куб.дм;
-с.Шевченко-198,1 мг/куб.дм;
-с.Мигалки-231,5 мг/куб.дм.
На всіх цих обстежених об’єктах децентралізованого водопостачання виявлено перевищення вмісту нітратів. Досліджені проби води не відповідають вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» за санітарно-токсикологічним показником, а саме – по вмісту нітратів. В нормі має бути цей показник не вище 50,0 мг/куб.дм .За результатами проведених досліджень вмісту нітратів у криницях власники поінформовані супроводжуючими листами. Дослідження тривали на виконання Постанови Головного державного санітарного лікаря України від 17.05.10р. за №16 «Про попередження виникнення водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей». Невідповідність питної води гігієнічним нормативам є однією з причин підвищення захворюваності серед населення на такі інфекційні захворювання, як вірусний гепатит А, черевний тиф, дизентерія, холера, ротавірусні інфекції, лептоспіроз тощо, а також хвороби, пов’язані з хімічним забрудненням води (водно-нітратна метгемоглобінемія, флюорози, отруєння токсинами синьо-зелених водоростей тощо). Нітрати – це солі азотної кислоти, які є постійними складниками природних вод. Якщо їх концентрація в питній воді не перевищує 50 мг/куб.дм,то така вода не шкідлива для вживання. Однак лабораторні дослідження останніх років показують, що вода з колодязів до 70% випадків має понад нормативний вміст нітратів. Основні причини цього полягають у внесенні в ґрунт мінеральних та органічних добрив, забруднення стічними водами, твердими побутовими відходами, недотриманні вимог санітарних норм при будівництві вигрібних ям, надвірних туалетів, місць утримання худоби,розташування теплиць. Вживання води, забрудненої нітратами, небезпечне для здоров’я. Зокрема, призводить до виникнення водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей віком до від народження до 3-х років, в наслідок якої все частіше реєструють летальні випадки. Метгемоглобінемія спричинена токсичною дією нітратів, яка полягає у кисневому голодуванні тканин (гіпоксії), що розвивається внаслідок порушення транспортування кисню кров’ю, а також у пригніченні активності ферментних систем, що беруть участь у процессах тканинного дихання. Нітратна інтоксикація пов’язана з порушенням процесів окисного фосфорилювання, утворенням високого рівня метгемоглобіну в крові, розвитком ціанозу. Симптоми хвороби у дітей проявляються у вигляді посиніння ділянок навколо рота, рук і на стопах, тому цю хворобу ще називають «блакитний синдром немовлят». У дітей, вражених цією хворобою, може бути блювання, пронос, збільшення слиноутворення. Гостре нітратне отруєння у немовлят у 7-8% випадків закінчується смертю. Метгемоглобінемія найчастіше спостерігається в сільських регіонах, де використовують воду з криниць. Групи підвищеного ризику становлять немовлята віком до року, які перебувають на штучному вигодовуванні; чутливі до нітратів особи похилого віку, хворі на анемію, із захворюваннями дихальної системи, хворобами серцево-судинної системи. Щоб запобігти негативному впливу нітратів на здоров’я населення та виникненню отруєнь і захворювань, необхідно:
- За можливістю як найдовше годувати немовлят першого року життя грудним молоком. Вміст у ньому нітратів низький, навіть якщо мати вживає питну воду з підвищеною концентрацією цих сполук.
- Не вживати питної води з колодязів і джерел, вміст нітратів у яких перевищує нормативні показники, та не використовувати її для приготування сумішей для дитячого харчування.
- 3 обережністю застосовувати в сільському господарстві та приватному секторі мінеральні та органічні добрива. Не організовувати зберігання гною, вбиралень, вигрібних ям,теплиць у радіусі 50 м від колодязів та каптажів.
- Дотримуватися гігієнічних вимог при облаштуванні та експлуатації колодязів (ізолювання стін колодязів, облаштування навколо нього глиняного замка, огородження, навісу, кришки, загального відра тощо). Відповідно до санітарних вимог, колодязі необхідно чистити не менш ніж раз на рік: відкачувати воду, чистити стінки металевими щітками від нальоту і дно від осаду, зайвих речей, які могли потрапити випадково до криниці, з подальшою дезінфекцією. Потім воду необхідно знову відкачати і користуватися колодязем вже після наступного заповнення та проведення повторного аналізу води. Дезінфекція непризводить до зниження показників нітратів у воді, вона знезаражує воду від патогенної мікрофлори. Звичайні фільтри також не очищують воду від нітратів. Дітям віком до 3-х років та дорослим членам сім’ї воду з такої криниці вживати забороняється. Необхідно використовувати інше джерело водопостачання,якість води з якого відповідає вимогам ДСаНПіН 2.2.4-171-10«Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», або бутильовану воду. На виконання Постанови Головного державного санітарного лікаря України від 17.05.2010 р. № 16 «Про попередження виникнення водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей» лабораторії санепідслужби мають проводити в селах обстеження кожного нецентралізованого джерела питної води. У разі невідповідності якості води санітарним вимогам санепідслужба має зазначити джерела гарантованої якості, з яких можна використовувати воду для питних потреб і приготування їжі, особливо дітям. При цьому медичні працівники первинної медико-санітарної ланки (терапевти, педіатри, гінекологи) повинні проводити роз’яснювальну роботу серед населення щодо неприпустимості використання води з криниць та каптажів для приготування дитячого харчування. Одним з профілактичних заходів проти виникнення водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей є: забезпечення сільського населення централізованим водопостачанням, якість води якого повинна відповідати вимогам державної Нормативної Документації, активне звернення населення до відділу лабораторних досліджень з метою дослідження проб води на вміст нітратів. Дослідження проводяться безкоштовно для сімей, де є діти віком до 3-х років. Лікар-гігієніст Ірпінського міжрайонного відділу лабораторних досліджень Державної установи «Київський обласний Лабораторний Центр» Держсанепідслужби України» Кітчак Т.Д.