Інформація для платників податків!

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
Управління інформаційної взаємодії
04151, м. Київ – 151, вул. Святослава Хороброго, 5а
телефон (факс) 246-23-40

Залишаємось на зв’язку:
Комунікаційна платформа: [email protected]
Підписатись на сторінку Фейсбук ГУ ДПС у Київській області https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast

Електронний розрахунковий документ, створений ПРРО

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що визначення «електронного розрахункового документа, створеного програмним реєстратором розрахункових операцій» встановлено Законом України від 20.09. 2019 №128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», який відповідно до Закону України від 17.03.2020 № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», набрав чинності 01.08.2020, згідно з яким:
електронний розрахунковий документ, створений програмним реєстратором розрахункових операцій – це документ, створений у момент проведення розрахункової операції та зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу із присвоєнням йому фіскального номера фіскальним сервером контролюючого органу або присвоєнням йому фіскального номера із діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити розрахункового документа за встановленою формою.

Безповоротна та поворотна фінансова допомога

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що відповідно до п. п.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПКУ, фінансова допомога – фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.
Безповоротна фінансова допомога – це:

сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;
сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;
сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;
основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Поворотна фінансова допомога – сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення;

Строки оскарження в судовому порядку рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН, якщо до подання позовної заяви не проводилася/проводилася процедура адміністративного оскарження

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що відповідно до п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Відповідно до ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 №2747-IV (далі – КАСУ), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини четвертої ст. 122 КАСУ, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень не було прийнято та/або вручено суб’єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб’єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.
Таким чином, якщо платник не скористався правом на адміністративне оскарження, то рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН оскаржуються в судовому порядку в шестимісячний строк з дня отримання платником такого рішення від контролюючого органу.
Якщо платник скористався правом на адміністративне оскарження, то рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН оскаржуються в судовому порядку в:

тримісячний строк – за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків у строки, встановлені ПКУ. Такий строк обчислюється з дня вручення платнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
шестимісячний строк за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків у строки, встановлені ПКУ. Такий строк обчислюється з дня звернення платника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Перелік витрат, що дають право на отримання податкової знижки

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Кодексом -п.п. 14.1.170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
До податкової знижки можна включати такі витрати:

частину процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом;
пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям;
сума коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів освіти для компенсації вартості навчання;
страхові платежі та пенсійні внески, сплачені платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду;
суми витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій;
суми витрат на оплату державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини;
суми коштів, сплачених у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу на біопаливо;
суми витрат у вигляді орендної плати за оренду житла (для ВПО);
суми витрат на будівництво/придбання доступного житла;
суми витрат на лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19;
сума фактично понесених витрат на придбання акцій, емітентом яких є юридична особа, що набула статусу резидента Дія Сіті.

Нагадаємо, що підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься – п.п. 166.4.3 ПКУ.

Звірка даних з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що відповідно до п.п. 266.7.3. п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України, платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:

об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку,
розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку,
права на користування пільгою із сплати податку,
розміру ставки податку,
нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку та надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Крім того, статтею 1 3акону України вiд 02.02.1996 № 393/96-BР «Про звeрнення громадян» передбачено, що гpомадяни України мaють право звeрнутися до oрганів державної влaди, зокрема, iз заявою aбо клопотанням щoдо реалізації cвоїх соціально-eкономічних та oсобистих прав i законних iнтересів.
Органи державної влади та місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об’єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов’язані, зокрема, письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги та суть прийнятого рішення – ст. 19 Закону № 393.
У разі виявлення розбіжностей за результатами звірки даних, контролюючий орган проводить перерахунок суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та надсилає (вручає) фізичній особі – платнику податків нове податкове повідомлення-рішення, попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
У разі звернення платника податку із заявою (клопотанням) до контролюючого органу відповідно до вимог Закону №393, платнику надається письмова відповідь про результати розгляду такої заяви (клопотання).

На офіційному вебпорталі ДПС щоденно оновлюється інформація щодо платників податків, у яких є податковий борг

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що пунктом 35.4 статті 35 Податкового кодексу України встановлено, що на офіційному веб-порталі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднюється:

щоденно: інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, із зазначенням керівників таких суб’єктів господарювання та сум податкового боргу в розрізі платежів і територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, із зазначенням керівників таких територіальних органів;
щомісячно:
інформація щодо сплати податків суб’єктами природних монополій та суб’єктами господарювання, які є платниками рентної плати за користування надрами;
інформація про фізичних осіб, які мають податковий борг, із зазначенням прізвища, імені, по батькові (за наявності), дати народження фізичної особи, сум податкового боргу в розрізі платежів і територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, із зазначенням керівників таких територіальних органів;
інформація щодо сплати податків і зборів суб’єктами господарювання, які зареєстровані платниками акцизного податку з реалізації пального, та/або отримали ліцензії на право виробництва або зберігання пального (крім зберігання пального, яке не реалізується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), оптової або роздрібної торгівлі пальним.

На офіційному вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua) інформація про СГ, які мають податковий борг, оприлюднюється за посиланням: Головна/Відкриті дані/Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг.
Також на головній сторінці офіційного вебпорталу ДПС працює електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера».
Крім того, в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету платник податків з використанням КЕП, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, має доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів.
Оновлення інформації на вебпорталі ДПС щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників у центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.

З 01.08.2023 перебіг строку, передбаченого для подання платником повідомлення про надання пояснення у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, не зупиняється

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що відповідно до п. 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, (далі – Порядок № 520), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування до податкової накладної (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Пунктом 6 Порядку № 520 передбачено, що строки подання копій документів та письмових пояснень до контролюючого органу – протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в ПН/РК.
Законом України від 30.06.2023 № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», який набрав чинності 01.08.2023, виключено норму п. 102.9 ст. 102 ПКУ, згідно з якою на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупинявся перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПКУ, – тобто з 01.08.2023 поновлено перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Отже, починаючи з 01.08.2023 перебіг строку, передбаченого для подання платником податків повідомлення про надання пояснення у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН (далі – Повідомлення) не зупиняється.
Водночас, перебіг строку, починаючи з 01.08.2023 продовжується на ту кількість днів, протягом яких платник податку мав право на подання Повідомлення станом на дату введення воєнного стану на території України. Щодо ПН/РК, реєстрація яких зупинена та дата складання яких припадає на період дії воєнного стану, відлік строку для подання Пояснення починається з 01.08.2023 року.

Коригування фінансового результату при визначенні об’єкта оподаткування з 01.08.2023, у разі отримання коштів за товари (роботи, послуги), відвантажені під час перебування на спрощеній системі оподаткування

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що Законом України від 30.06.2023 № 3219-IX внесено зміни до Податкового кодексу України, якими передбачено з 01.08.2023, зокрема, встановлення умов перехідного періоду, якими визначено порядок переходу на загальну систему оподаткування або на спрощену систему оподаткування для платників податку, які втратили право на використання особливостей оподаткування.
З метою усунення подвійного оподаткування операцій з відвантаження (надання) товарів (робіт, послуг), які були розпочаті в період сплати єдиного податку та завершені в період сплати податку на прибуток підприємств, змінами до ПКУ запроваджені окремі положення, – нова редакція п.4 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, які застосовуються до операцій, що будуть здійснюватись починаючи з 01 серпня 2023 року.
Так, фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування, вартість яких згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності визнано у складі доходу під час перебування на такій системі. Водночас фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму собівартості таких товарів (робіт, послуг), що врахована у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування.
Фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду зменшується на суму доходу, визнаного згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у вигляді вартості товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих) у такому періоді в частині суми їх попередньої (авансової) оплати, отриманої під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування, та оподаткованого єдиним податком. Водночас фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму собівартості таких товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих), що врахована у податковому (звітному) періоді у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
У разі отримання під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування попередньої (авансової) оплати частини вартості товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих) надалі у звітному (податковому) періоді перебування такого платника на сплаті податку на прибуток підприємств, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму частини собівартості таких товарів (робіт, послуг), що врахована у такому періоді у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, яка належить так до собівартості таких товарів (робіт, послуг), як належить сума такої попередньої (авансової) оплати до загальної вартості таких відвантажених (наданих) товарів (робіт, послуг).
Норми п. 4 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ поширюються на всіх платників, які перебували на спрощеній системі оподаткування та повертаються на сплату податку на прибуток підприємств і в тому числі платників, що тимчасово перейшли на таку систему відповідно до п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ з 01.08.2023.
Зазначені коригування застосовуються незалежно від того, чи прийняв платник відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, відповідно до п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ).
Крім того, зазначені коригування не поширюються на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.

ГУ ДПС у Київській області

Читати також