Головне управління ДПС у Київській області нагадує платникам податків

by hostwx

Порядок ведення обліку товарних запасів для ФОП

Головне управління ДПС у Київській області нагадує платникам податків, що відповідно до п. 177.10 ст. 177 та п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України фізичні особи – підприємці на загальній системі та фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, які є платниками податку на додану вартість, зобов’язані вести облік доходів і витрат за типовими формами та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді.

Вимоги п. 296.1 ст. 296 ПКУ не застосовуються платниками ЄП ІІІ групи – електронними резидентами (е-резидентами).

Порядок ведення обліку товарних запасів для ФОП, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496), визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі – ФОП), які відповідно до Закону № 265 зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.

Облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку) інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку (п. 1 розд. II Порядку № 496).

Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов’язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.

Разом з тим, п.п. 5 п. 3 розд. II Порядку № 496 передбачено, що у графі 8 Форми обліку зазначається загальна вартість товару відповідно до первинного документа про вибуття товарів (крім даних щодо продажу через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО)/програмний РРО (далі – ПРРО)).

Вибуттям товарів для цілей Порядку № 496 вважається, зокрема, продаж товарів з розрахунком в безготівковій формі, який здійснено у встановлених законодавством випадках без застосування РРО/ПРРО.

Таким чином, ФОП, у тому числі платники єдиного податку ІІ-ІУ груп, які здійснюють продаж товарів, визначених абзацом другим п. 12 ст. 3 Закону № 265, зобов’язані вести облік всіх товарних запасів за Формою обліку з відображенням інформації про їх надходження та вибуття, незалежно від способу розрахунку за такі товари (готівковій та/або в безготівковій формі через установи банку).

Використання режиму програмування найменування товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД обов’язкове для усіх підакцизних товарів

Головне управління ДПС у Київській області нагадує платникам податків, що  з 01 серпня 2020 року існує законодавчо встановлений обов’язок для суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, проводити розрахункові операції через РРО/програмні РРО з використанням режиму програмування найменування товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для усіх підакцизних товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

01 січня 2022 року набрали чинності зміни до пункту 11 статті 3 розділу ІІ Закону №265, згідно з яким суб’єкти господарювання, що здійснюють розрахункові операції, зобов’язано проводити розрахункові операції через РРО/програмні РРО з використанням режиму програмування із зазначенням цифрового значення штрихового коду МАП (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Із 01 січня 2023 року почали діяти нові коди згідно з УКТ ЗЕД, запроваджені Законом від 19.10.2022 року  № 2697-IX «Про Митний тариф України».

До місцевих бюджетів Київщини надійшло більше 2 млрд грн єдиного податку

За 7 місяців поточного року малий та середній бізнес пристоличного регіону сплатив до місцевих бюджетів 2,3 млрд грн єдиного податку.

Зазначається, що фізичні особи-підприємці забезпечили 1,4 млрд грн з питомою вагою 60% у загальній сумі надходжень. Юридичні особи (ІІІ група) спрямували до казни громад 766,4 млн грн  (питома вага 33%)

У свою чергу, сільгоспвиробники-спрощенці сплатили 174,3 млн грн (питома вага 7%).

Документи, необхідні для отримання ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та/або тютюновими виробами

Головне управління ДПС у Київській області нагадує платникам податків, що    відповідно до ст. 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» роздрібна торгівля, зокрема, алкогольними напоями (крім столових вин), тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Ліцензії на всі види діяльності, передбачені ст. 15 Закону № 481, видаються за умови обов’язкової реєстрації об’єкта оподаткування відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ.

Ліцензія видається за поданою нарочно, поштою або в електронному вигляді заявою суб’єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання має намір отримати ліцензію, зокрема, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю, зокрема, алкогольними напоями, тютюновими виробами додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі –ПРРО) (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень РРО (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери ПРРО, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в контролюючих органах.

Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, справляється за кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, на роздрібну торгівлю тютюновими виробами за кожне місце торгівлі.

Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ст. 16 Закону № 481 контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України видавати ліцензії, зокрема,  на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. Для здійснення контролю суб’єкт господарювання подає зазначеному органу копію платіжної інструкції на перерахування плати чергового платежу за ліцензію з відміткою банку/небанківського надавача платіжних послуг про дату її виконання. Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у Законі №481, забороняється.

Отже, для отримання ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) необхідно подати податковому органу заяву на видачу відповідної ліцензії та документ, що підтверджує сплату квартальної суми за таку ліцензію з відміткою банку/небанківського надавача платіжних послуг.

Використання режиму програмування найменування товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД обов’язкове для усіх підакцизних товарів

Головне управління ДПС у Київській області нагадує платникам податків, що  з 01 серпня 2020 року існує законодавчо встановлений обов’язок для суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, проводити розрахункові операції через РРО/програмні РРО з використанням режиму програмування найменування товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для усіх підакцизних товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

01 січня 2022 року набрали чинності зміни до пункту 11 статті 3 розділу ІІ Закону №265, згідно з яким суб’єкти господарювання, що здійснюють розрахункові операції, зобов’язано проводити розрахункові операції через РРО/програмні РРО з використанням режиму програмування із зазначенням цифрового значення штрихового коду МАП (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Із 01 січня 2023 року почали діяти нові коди згідно з УКТ ЗЕД, запроваджені Законом від 19.10.2022 року  № 2697-IX «Про Митний тариф України».

Заява про анулювання реєстрації платника ПДВ може бути подана одночасно із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування

Головне управління ДПС у Київській області нагадує платникам податків, що відповідно до п.п. «в» п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України та п.п. «в» п.5.1 розд. V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника ПДВ, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників ПДВ і відбувається у разі якщо, будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати ПДВ.

Відповідно до п.п.298.1.4 п.298.1 ст.298 ПКУ визначено, що суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

Якщо платником єдиного податку дотримані вимоги, встановлені ПКУ для обраної ним групи, то такий платник може самостійно перейти на сплату ЄП, встановленого для інших груп платників ЄП, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника ЄП ІІІ групи, який є платником ПДВ, анулюється реєстрація платника ПДВ у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним І або ІІ групи чи ставки ЄП, встановленої для ІІІ групи, яка включає ПДВ до складу ЄП – 5% (п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Згідно з п. 5.3 розд. V Положення № 1130, для анулювання реєстрації платник ПДВ подає до контролюючого органу за місцем перебування на обліку заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за формою № 3-ПДВ. Таку заяву платники ПДВ можуть подати засобами електронного зв’язку в електронній формі.

Рішення про анулювання реєстрації за заявою платника ПДВ приймається контролюючим органом протягом 10 календарних днів.

Для   зручності  платники  ПДВ,  які  відповідно до норм ПКУ прийняли рішення про перехід на спрощену систему оподаткування із ставкою, яка не передбачає сплату ПДВ, можуть подати заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ одночасно із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування.

Якщо на підставі заяви СГ, який зареєстрований платником ПДВ, контролюючим органом прийнято рішення про те, що особа з певного звітного періоду переходить на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності із застосуванням ставки ЄП, що не передбачає сплату ПДВ, то після внесення відповідного запису до реєстру платників ЄП проводиться виключення контролюючим органом такого суб’єкта з Реєстру на підставі поданої ним заяви про анулювання реєстрації згідно з п.п. «в» п. 184.1 ст. 184 ПКУ останнім днем звітного періоду, що передує переходу платника податків на обрані ним умови сплати ЄП при застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Контролюючий орган виключає СГ з Реєстру без подачі таким суб’єктом заяви про анулювання реєстрації у разі, якщо у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування таким суб’єктом зроблено відповідну позначку.

Як правильно заповнити Декларацію з плати за землю?

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу платників на необхідності правильного заповнення податкової звітності з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності), зокрема, на коректне зазначення коду категорії земельних ділянок, інформацію щодо документів, які засвідчують право власності або право  користування земельною ділянкою, кадастровий номер, площу, тощо.

Звертаємо увагу, що у разі наявності в Декларації відмітки «земельний податок» заповнюється розділ І, зокрема:

у колонці 2 – зазначається код цільового призначення земельної ділянки відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зазначений в документах, що засвідчують/підтверджують право власності/користування земельними ділянками, арабськими цифрами у форматі ХХ.ХХ (далі – Класифікатор):

– 01 – землі сільськогосподарського призначення;

– 02 – землі житлової забудови;

– 03 – землі громадської забудови;

– 04 – землі природно-заповідного фонду;

– 05 – землі іншого природоохоронного призначення;

– 06 – землі оздоровчого призначення;

– 07 – землі рекреаційного призначення;

– 08 – землі історико-культурного призначення;

– 09 – землі лісогосподарського призначення;

– 10 – землі водного фонду;

– 11 – землі промисловості;

– 12 – землі транспорту;

– 13 – землі зв’язку;

– 14 – землі енергетики;

– 15 – землі оборони;

– 16 – землі запасу;

– 17 – землі резервного фонду;

– 18 – землі загального користування;

При поданні Декларації із земельного податку у графі 3 розділу І буде проставлятись вид права на земельну ділянку («1» – якщо земельна ділянка перебуває  у приватній власності платника або «2» -якщо земельна ділянка перебуває у постійному користуванні).

у колонці 4 – серія та номер документа, який засвідчує/підтверджує право власності або користування земельною ділянкою (відображається послідовність букв та цифр, наприклад серія та номер державного акту на земельну ділянку);

у колонці 5 – дата державної реєстрації прав власності/користування в держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі наявності) у такому форматі: дд.мм.рррр, де: дд – число місяця, мм –  місяць, рррр – рік;

у колонці 6 – номер державної реєстрації прав власності/користування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі наявності) – послідовність цифр;

у колонці 7 – зазначається кадастровий номер земельної ділянки (у форматі 0000000000:00:00:0000);

у колонці 8 – зазначається площа земельної ділянки у га (з чотирма десятковими знаками );

у колонці 9 – зазначається площа земельної ділянки у кв. м (з двома десятковими знаками);

(не допускається заповнення показників площі землі одночасно в колонці 8 та 9 по одному кадастровому номеру!)

у колонці 10 – вказується нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки (якщо її проведено (в гривнях з двома десятковими знаками)). Нормативна грошова оцінка землі має бути уточнена станом на 1 січня поточного року на коефіцієнт індексації;

у колонці 11 – вказується нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі (в гривнях з двома десятковими знаками) – для земель де не проведена нормативна грошова оцінка;

у колонці 12 – вказується ставка земельного податку (у відсотках);

у колонці 13 – вказується річна сума земельного податку станом на 1 січня звітного року, яка розраховується за формулою:

гр.13=гр. 8 або 9 х гр. 10 або 11 х гр. 12/100

Для декларації за місяць річна сума розраховується як для декларації за рік;

у колонці 14 – зазначається код відповідної пільги згідно з Довідником податкових пільг;

у колонці 15 – відображається номер пільги відповідно до законодавства  та/або рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, яким пільгу надано (у відсотках);

у колонці 16 – вказується сума пільги зі сплати земельного податку.

На суму пільги зі сплати земельного податку зменшується показник річної суми земельного податку по відповідній земельній ділянці, щодо якої надано пільгу;

у колонці 17 – вказується річна сума земельного податку станом на 1 січня звітного року, що підлягає сплаті до бюджету, за вирахуванням суми пільги з земельного податку, яка розраховується за формулою:

гр. 17 = гр. 13- гр. 16

Якщо пільга зі сплати земельного податку по відповідній земельній ділянці, то показник графи 13 дорівнює показнику графи 17;

У разі наявності у Декларації відмітки «орендна плата» заповнюється розділ ІІ, зокрема:

у колонці 2 – зазначається код цільового призначення орендованої земельної ділянки відповідно до Класифікатора (аналогічно заповненню колонки 2 розділу І Декларації);

у колонці 3 – дата укладення договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності у такому форматі: дд.мм.рррр, де: дд – число місяця,   мм – місяць, рррр – рік;

у колонці 4 – номер укладеного договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності – послідовність цифр;

у колонці 5 – дата державної реєстрації прав оренди земельної ділянки у такому форматі: дд.мм.рррр, де: дд – число місяця, мм – місяць, рррр – рік;

у колонці 6 – номер державної реєстрації прав оренди земельної ділянки – послідовність цифр;

у колонці 7 – зазначається кадастровий номер орендованої земельної ділянки (у форматі 0000000000:00:00:0000 );

у колонці 8 – зазначається площа орендованої земельної ділянки у га (з чотирма знаками після коми);

у колонці 9 – зазначається площа орендованої земельної ділянки в кв. м (з двома знаками після коми);

(не допускається заповнення показників площі землі одночасно в колонці 8 та 9 по одному кадастровому номеру!)

у колонці 10 – вказується нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки (в гривнях з копійками).

Нормативна грошова оцінка землі має бути уточнена станом на 1 січня поточного року на коефіцієнт індексації;

у колонці 11 – вказується розмір орендної плати за земельну ділянку державної чи комунальної власності (у відсотках з двома знаками після коми);

у колонці 12 – вказується річна сума орендної плати станом на 1 січня звітного року, яка розраховується за формулою:

гр. 12= (гр. 8 (або гр. 9) х гр. 10 х гр. 11)/100

Інформація у колонках 2 розділу І та ІІ Декларації має відповідати інформації, зазначеній в документах, які засвідчують право власності або користування земельною ділянкою та в договорі оренди за земельні ділянки державної або комунальної власності.

Інформація у колонках 4-6 розділу І Декларації (послідовність цифр, букв, дата) має відповідати інформації, зазначеній в документах, які засвідчують право власності або користування земельною ділянкою та в договорі оренди за земельні ділянки державної або комунальної власності..

Інформація у колонках 3-6 розділу ІІ Декларації (послідовність цифр, дата) має відповідати інформації, зазначеній в договорі орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

У разі припинення права власності або користування земельною ділянкою (в т.ч. оренди земельної ділянки державної або комунальної власності) колонки 4-6 розд.І Декларації та колонки 3-6 розд.ІІ Декларації  заповнюються аналогічно. При цьому платники мають право скористатися нормами п. 46.4 ст. 46 ПКУ щодо подання доповнення до Декларації, яке може бути складено за довільною формою та буде використане контролюючим органом при аналізі показників такої Декларації. Про цей факт платник робить відмітку у спеціально відведеному місці в Декларації, а доповнення до неї вважатиметься невід’ємною частиною такої Декларації.

Інформація у колонках 7 розділу І та ІІ Декларації зазначається у разі наявності та має відповідати інформації, зазначеній в документах, які засвідчують право власності або користування земельною ділянкою та в договорі орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

Інформація у колонках 8 та 9 розділу І та ІІ Декларація має відповідати інформації, зазначеній в документах, які засвідчують право власності або користування земельною ділянкою та в договорі орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

Звертаємо увагу, загальні суми зазначені у колонках 17 розділу І (у разі наявності у Декларації  відмітки «земельний податок») та колонки 12 розділу ІІ (у разі наявності у Декларації відмітки «орендна плата»), повинні мати своє відображення у повному обсязі та відповідати даним колонки 3 рядка 3 розділу ІІІ.

Податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити визначені п. 48.3 ст. 48 ПКУ.

Обов’язкові реквізити – це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений ПКУ статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов’язкові реквізити, зокрема код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ (п. 48.4 ст. 48 ПКУ).

Внаслідок подання декларації з невірно зазначеним кодом КОАТУУ за вказаним кодом виникає об’єкт оподаткування з нарахованими податковими зобов’язаннями, а за кодом КОАТУУ, де фактично знаходиться земельна ділянка, виникає факт неподання або несвоєчасного подання декларації.

Комунікаційна платформа: [email protected]

Підписатись на сторінку Фейсбук ГУ ДПС у Київській   областіhttps://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast

ГУ ДПС у Київській області

Читати також