Система управління податковими ризиками: сучасний інструмент податкового адміністрування
Державна податкова служба України впроваджує сучасні підходи до адміністрування податків, одним із ключових напрямів якого є система управління податковими ризиками. Це не лише частина трансформації фіскальної служби у сервісно-аналітичний орган, а й потужний інструмент мінімізації ризиків недотримання податкового законодавства.
Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що податковий ризик – це ймовірність виникнення подій, що призводять до недонадходжень податків і зборів до бюджету, або до їхнього неправомірного відшкодування, або до інших негативних наслідків для податкової системи.
Що таке система управління податковими ризиками?
Це комплексна, циклічна та ітеративна діяльність ДПС, спрямована на:
– виявлення податкових ризиків;
– їх аналіз та оцінювання;
– визначення заходів впливу;
– моніторинг та перегляд ризиків.
Уся діяльність ведеться без безпосереднього втручання в роботу платника податків, що дозволяє створити прогнозоване, прозоре й справедливе податкове середовище.
Такий підхід відповідає найкращим міжнародним практикам і є запорукою чесного та ефективного адміністрування податків в Україні.
Матеріали за посиланням:
https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/899481.html
Уточнююча декларація під час камеральної перевірки: що дозволено Податковим кодексом України
Платники податків нерідко запитують: чи можна подати уточнюючу податкову декларацію за період, який наразі перевіряється під час камеральної перевірки? Відповідь – так, але з важливими застереженнями, які визначає Податковий кодекс України (ПКУ).
Відповідно до ст. 76 ПКУ, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без виїзду до платника і без його участі, на підставі поданої звітності. Вона триває до 30 календарних днів з дня граничного строку подання декларації або з дати її фактичного подання (якщо подано із запізненням).
Подання уточнюючої декларації під час камеральної перевірки дозволено, оскільки ПКУ не містить заборони на таку дію. Це підтверджує п. 50.1 ст. 50 ПКУ, який дає право платнику самостійно виправляти помилки у звітності шляхом подання уточнюючого розрахунку протягом строку давності, визначеного ст. 102 ПКУ.
Але є виняток. Якщо йдеться про документальну перевірку (планову або позапланову), то згідно з п. 50.2 ст. 50 ПКУ, подання уточнюючої декларації не допускається за періоди, які охоплює така перевірка.
Що робити, якщо вже є акт камеральної перевірки?
Якщо податковий орган уже склав акт про виявлені порушення (наприклад, заниження податкового зобов’язання), платник все ще має право подати уточнюючу декларацію, але сума, визначена в акті, все одно буде донарахована в інтегрованій картці платника після вручення податкового повідомлення-рішення, якщо не розпочато процедуру адміністративного або судового оскарження.
Це роз’яснення допоможе уникнути штрафів і правильно реалізувати своє право на самостійне виправлення помилок у звітності.
Матеріали за посиланням:
https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/899475.html
Зміцнення довіри та доброчесності: стратегічний пріоритет податкової реформи до 2030 року
У межах реалізації Національної стратегії доходів до 2030 року (НСДУ) Державна податкова служба України визначила одним із ключових завдань підвищення довіри платників до контролюючих органів та утвердження інституційної доброчесності. Цей напрям відповідає європейським стандартам прозорості, підзвітності та запобігання корупції у сфері публічного управління.
Головне управління ДПС у Київській області наголошує, що рівень довіри до податкової системи безпосередньо впливає на податкову дисципліну. Платники охочіше виконують свої зобов’язання у разі:
- справедливого та неупередженого адміністрування податків;
- відкритості процедур і чітких правил;
- ефективного захисту прав у разі помилок чи спірних ситуацій.
У цьому контексті Стратегія передбачає створення сучасної сервісної податкової служби, яка зосереджується не лише на фіскальних результатах, а й на якісній взаємодії з бізнесом.
Серед стратегічних цілей НСДУ виділено наступні:
- забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності через збереження рівня мобілізації доходів і зменшення потреби у зовнішньому фінансуванні;
- гармонізацію законодавства України з законодавством ЄС та виконання міжнародних зобов’язань у сфері митної та податкової політики;
- підвищення прозорості, ефективності процедур управління та впровадження антикорупційних заходів;
- дотримання податкового та митного законодавства усіма учасниками податкового процесу;
- впровадження сучасних цифрових рішень для податкового й митного адміністрування.
Таким чином, утвердження доброчесності та довіри – не лише стратегічна мета, а й основа формування прозорої та стабільної податкової системи України.
Матеріали за посиланням:
https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/900829.html
Київщина: 434,5 млн грн податку на нерухомість надійшло в поточному році
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є одним із ключових податкових інструментів, який все активніше впливає на бюджетну спроможність регіону.
У січні – квітні 2025 року податок на нерухомість, приніс місцевим бюджетам Київської області 434,5 млн грн. Це на 21,2% більше, ніж за аналогічний період минулого року. У структурі податкових надходжень регіону цей податок займає 4,1%.
І хоча його частка виглядає помірною, саме податок на нерухомість відображає глибший процес — реєстрацію об’єктів, узгодженість рішень органів місцевого самоврядування щодо ставок і пільг, системну роботу податкової у напрямку адміністрування, аналітики та роз’яснення.
На фоні загального зростання місцевого бюджету Київщини — 10,5 млрд грн за чотири місяці поточного року, з приростом у 2,2 млрд грн (або +127,2% у приведених умовах), надходження з податку на нерухомість залишаються стабільним і прогнозованим джерелом.
П’ятірка територіальних громад Київщини, які зібрали найбільше надходжень з податку на нерухоме майно:
- Борщагівська сільська ТГ (Бучанський район) — 45,6 млн грн
- Білоцерківська міська ТГ (Білоцерківський район) — 36,8 млн грн
- Броварська міська ТГ (Броварський район) — 30,3 млн грн
- Козинська селищна ТГ (Обухівський район) — 25,8 млн грн
- Вишнева міська ТГ (Бучанський район) — 24,7 млн грн
Громада отримує більше, коли платник знає, що його внесок не втрачається у системі, а працює поруч — у школі дитини, на освітленій вулиці, у лікарні, де є тепло й електрика.
Матеріали за посиланням:
https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/900836.html
ГУ ДПС у Київській області