Сьогодні – чотири роки від ранку, який назавжди змінив кожного з нас. Чотири роки великої боротьби. Дванадцять років війни. Роки втрат, випробувань і водночас – неймовірної сили українського народу.
24 лютого 2022 року стало точкою неповернення. Ми прокинулися в іншій реальності – реальності повітряних тривог, тривожних дзвінків рідним і рішень, які потрібно було приймати негайно. Але саме тоді світ побачив: Україна не впаде. Україна стоятиме.
За ці чотири роки ми стали іншими. Сильнішими. Згуртованішими. Дорослішими у своїй відповідальності за державу. Ми навчилися жити й працювати в умовах війни, підтримувати армію, допомагати одне одному, відбудовувати зруйноване та берегти найцінніше – людяність.
Та кожна річниця – це передусім про пам’ять. Про наших воїнів, які віддали життя за свободу України. Про мирних жителів, чиї життя обірвала війна. Про родини, які щодня живуть із болем втрати. Ми схиляємо голови перед подвигом тих, хто тримає небо і землю, хто боронить наші міста й села, хто не дозволяє ворогу зламати нас.
Наш обов’язок – бути гідними їхньої жертви. Працювати для громади, підтримувати військових, допомагати родинам загиблих і зниклих безвісти, виховувати дітей у повазі до своєї країни.
Сьогодні – день тиші в серці й сили в дії.
День вдячності.
День віри.
Ми пам’ятаємо кожного
В.о. Бородянського селищного голови Ірина Захарченко